ЛАКОНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до лаконі́чний. Тарас аж спинився від сміхотливого захоплення лаконічністю стилю (Ільч., Серце жде, 1939, 91); Однією з основних особливостей архітектури народного житла на Україні є гранична простота і лаконічність об’ємно-просторової композиції (Жилий буд. колгоспника, 1956, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 439.