ЛАНДСКНЕ́ХТ, а, ч. У Західній Європі XV-XVII ст.— найманий солдат. Кого тільки тут [у Києві ] не було: .. крилаті гусари, кварцяне військо, піхота.. гармаші, шведські й саксонські ландскнехти (Тулуб, Людолови, І, 1957, 167); // перен. Продажний вояка. Щось надто дешевими стали під Каховкою ландскнехти її величності Антанти (Гончар, II, 1959, 351).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 444.