ЛА́СТІВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ла́стівка1. Ластівочка прилетіла Аж до мого до вікна (Тич., III, 1947, 88); [Xведоска:] Ненечко, ластівочко!.. Я ж у вас люба дитина,— правда? (Крон., II, 1958, 55); * У порівн. — Як я до тебе йшла — як ластівочка щебетала, назад повертаюся — вороном крячу… (Мирний. І, 1954, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 452.