ЛАУРЕА́ТСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до лауреа́т. Його покликання — пантеони, павільйони.. з безліччю колон, пілястрів і класичних урн, які він щедро розставляв де треба і не треба, поки не досяг лауреатських висот (Довж., II, 1959, 97).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 455.