ЛЕБЕДИ́Н, а́, ч., нар.-поет. Лебідь. Лебедин одинокий проплив над сполоханим степом (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 457.