ЛЕВУЛЬО́ЗА, и, ж. Цукор, який є в меду, солодких фруктах; фруктоза. При нагріванні з кислотами інулін розпадається на цукор, який називається левульозою (Практ. з анат. рослин, 1955, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 459.