ЛЕГА́ЛЬНИЙ, а, е. Визнаний, дозволений законом; який має законну силу; узаконений. [Кузь:] Ваша [есдеків] організація була легальна, в той час як ми, більшовики, ..мусили щомісяця новими паспортами запасатись (Тич., І, 1957, 233);//Який використовує дозволені законом можливості, який грунтується на використанні цих можливостей. Всяка легальна робота між народом та серед несвідомої інтелігенції нашої поки що неможлива, бо ще не маємо права зборів, спілок і т. ін. (Коцюб., III, 1956, 278); Але революціонери, які не вміють поєднувати нелегальні форми боротьби з усіма легальними, є дуже погані революціонери (Ленін, 31, 1951, 72).
∆ Лега́льний маркси́зм — буржуазне перекручення марксизму, що виникло в 90-х роках XIX ст. в середовищі російської буржуазної інтелігенції. При самому виникненні "легального марксизму" Ленін розглядів в його представниках буржуазних лібералів (Біогр. Леніна. 1955, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 460.