ЛЕГКОВА́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до легкова́жний. Він був дуже далеким від легковажності, передбачав незчисленні труднощі, які неминуче поставали перед радгоспом (Оров., Зел. повінь, 1961, 8); Лариса картала себе за легковажність, давала собі клятву більше не зустрічатися з Вадимом (Руд., Остання шабля, 1959, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 464.