ЛЕТЯ́ГА1, и, ж. ctkzyаленька тварина, схожа на білку, яка має між передніми і задніми лапами літальну перетинку і живе на деревах. Летяга — Pteromys volans, — як і бурундук, ендемічна для підобласті Тайги Старого Світу. Вона схожа на білку, але менших розмірів (Посібник з зоогеогр., 1956, 101).
ЛЕТЯ́ГА2,и, ч., діал. Нетяга. Ой полем, полем, киліїмським, Битим шляхом ординським, Ей, гуляв, гуляв, козак, бідний летяга (Укр.. думи.., 1955, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 481.