ЛИБА́К, а́, ч., зах., іст. Робітник, що видобував нафтопродукти найпримітивнішим способом. До Борислава либаки вибиралися на цілий тиждень, ночували там (Фр.,VІІІ, 1952, 348).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 482.