ЛИ́ВЕНЬ, вня, ч., рідко. Дуже сильний дощ; злива (у 1 знач.). Дерево понагиналося, змочене ливнем; краплі з листу грузько стікають додолу (Мирний, І, 1954, 11).
◊ Ли́внем лити див. ли́ти; Ли́внем ли́тися див. ли́тися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 483.