ЛИ́ПКО. Присл. до липки́й. Хтось навіть пританцьовував, хвацько вистукуючи закаблуками по вогкій, що липко лящала, землі (Стельмах, Хліб.., 1959, 439).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 488.