ЛИСА́ВИЙ, а, е, рідко. З лисиною. За одним із столів — Цупович, невеличкого росту, лисавий блондин (Галан, І, 1960, 359); Аж де ся взяв татарин старий, бородатий, На двох конях лисавих за ним уганяє (Думи.., 1941, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 489.