ЛИСТКО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́.
1. Прикм. до листо́к1. Особливо відмінна будова листя водяних рослин. Листкова пластинка у таких рослин тонка, прозора (Практ. з анат. рослин, 1955, 190).
2. кул. Який ділиться на окремі тонкі шари (про тісто). Паштети їв [Рахметов], бо "гарний пиріг не згірший за паштет, і листкове тісто знає простий народ" (Черн., Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 300).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 492.