ЛИСТУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. листува́тися. Між ними почалося листування (Н.-Лев., IV, 1956, 190); Вася підтримував листування з багатьма бійцями і офіцерами, які вибували з роти до госпіталів (Гончар, І, 1954, 172).
2. Зібрання листів, написаних і одержаних ким-небудь. Велика група матеріалів другого і третього томів [збірника] являє собою листування Богдана Хмельницького з російським урядом і російськими воєводами (Літ. газ., 19.ХІ 1953, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 493.