Що oзначає слово - "лицарський"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЛИ́ЦА́РСЬКИЙ, а, е.

1. іст. Стос. до лицаря. У дитячі любі роки, Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарський (Л. Укр., І, 1951, 152); — Благослови, мати, дітей своїх! — сказав Бульба.. — Моли бога, щоб воювали хоробро, щоб боронили честь лицарську (Довж., І, 1958, 225); Страхиня над’їхав, — грізним словом визиває турчина на лицарський герць (Фр., XVI, 1955, 16).

2. перен. Вихований і підкреслено чемний; благородний (у 1 знач.). [Ялина:] Прости ж мене за те, що горе тобі причинила і чесній лицарській душі твоїй несамохіть уразу тяжкую зробила (К.-Карий, II, 1960, 94); На кожний лист вона уперто допоминалась одповіді, довгої, палкої, повної неземних почувань і лицарського духу (Коцюб., І, 1955, 406).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 499.