ЛИЦЕДІ́ЙНИЙ, а, е, заст. Прикм. до лицеді́й і лицеді́йство. Писцеві комедій, розпроданих потай, Слузі лицедійних розваг Не личить гордливих надгробків пишнота (Бажан, Роки, 1957, 199).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 500.