ЛОВЕЛА́С, а, ч. Спокусник, зальотник, баламут (у 2 знач.). — Такий ловелас, як Микола Іванович, якій завгодно дівчині голову закрутить (Збан., Малин. дзвін, 1958, 312).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 537.