ЛОЖИ́ТИ, ложу́, ло́жиш, недок., розм. Те саме, що кла́сти 1, 2. Ввечері плете [Іван] рукавиці, бавиться з дітками.., спати їх ложить (Мирний, І, 1949, 210).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 540.