ЛУЧИ́ТИСЯ1див. луча́тиея.
ЛУЧИ́ТИСЯ2, чу́ся, чи́шся, недок., діал. Єднатися. Нечуваний економічний гніт у панській Польщі тісно лучився з національним гнобленням.. українського населення (Вітч., 12, 1963, 163).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 560.