ЛЬОДОРУ́Б, а, ч.
1. Невелика сокира, якою користуються альпіністи під час підняття на гори, прокладання дороги на льодовиках і т. ін. Льодоруб служить для того, щоб опиратись ним на стрімких схилах.., для вирубування східців на льодовику і для страховки (В дорогу, 1953, 101); Ніяким передгрозним тучам Не урвати пісні дивний звук, Як не вирвать льодоруб блискучий з альпіністських переможних рук (Шер., Щастя.., 1951, 46).
2. Робітник, який рубає лід.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 584.