ЛЬОДОСТА́В, у, ч. Утворення на поверхні водойм нерухомого шару льоду. П’ять місяців не був Кривцов дома, в Архангельську, а перед тим, у грудні, ледве встиг вискочити з Двіни до льодоставу (Трубл., Лахтак, 1953, 54); // Суцільний шар льоду на поверхні водойми. Овцин повів судна вгору по Єнісею, намагаючись по льодоставу прибути в Туруханськ (Видатні вітч. географи.., 1954, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 584.