ЛЮБО́ТА, и, ж., діал. Приємність. Стануть їсти — знов любота: Одна ложкою до рота, Друга хлібець подає (Гл., Вибр., 1951, 229).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 565.