ЛЮДОЇ́ДСЬКИЙ, а, е. Такий, як у людоїда, власт. людоїдові. За нами мчить зле — лютая погоня, якась орда велика, незчисленна, вона гукає, гоготить, регоче злорадним сміхом, людоїдським (Л. Укр., І, 1951, 313).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 569.