ЛЮ́ЛЕНЬКИ-ЛЮ́ЛІ, виг. Те саме, що лю́лі. Сповивала [мати] синочків, колихала маленьких — люленьки-люлі (М. Ол., Чуєш.., 1959, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 572.