ЛЮМІНА́Л, у, ч. Ліка́рський препарат, який уживається як заспокійливий, снотворний і протиконвульсивний засіб. Проти збудження і судорог застосовуються наркотики: хлорангідрат і люмінал (Хвор. дит. віку, 1955, 21); Арсен Черкашин погано провів ніч, довелось прийняти подвійну порцію люміналу, поки, врешті, сон зімкнув його вії (Дмит., Розлука, 1957, 239).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 572.