ЛЮПИ́Н, у, ч. Трав’яниста рослина родини бобових, яку вирощують на зелене добриво, на корм худобі і як декоративну. На піщаних грунтах Полісся в міжряддя кукурудзи можна підсівати кормовий люпин (Колг. Укр., 4, 1958, 30); Дощик, лий, дощик, лий.. Лопати, шуми В горосі, У горосі І у просі, В синьому люпині (Стельмах, Колосок.., 1959, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 573.