ЛЮПИНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., чого і без додатка, с. г. Підвищення родючості грунтів за допомогою вирощування на них люпину як зеленого добрива. Якщо в колгоспах є піщані грунти, то для агрономів повинно бути правилом — впровадити люпинізацію на цих грунтах (Колг. Укр., 7, 1956, 2); Артіль вирощує нечувані врожаї, застосовуючи люпинізацію грунтів (Цюпа, Україна.., 1960, 175).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 573.