ЛЮ́СТРЕЧКО, а, с., діал. Зменш.-пестл. до лю́стро. Одставила [Таня] люстречко, взялася книжку медичну читать (Тесл., З книги життя, 1918, 207).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 573.