ЛЯ́ДСЬКИЙ, а, е, діал. Ляський. Вернигору ж четвертували, а на Найду не знялася і лядська рука (Мирний, І, 1954, 191); Із-за широкого Дніпра Сюди од лядської неволі Ішов народ шукать добра (Щог., Поезії, 1958, 198); [Кіндрат:] Лядські улани? А цить… ого, та в них шабель із шістдесят буде (Тич., І, 1957, 262).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 578.