ЛЯПОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. ляпоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Дощ ляпотів по листю й по катразі одноманітним і докучним ляпотінням (Гр., І, 1963, 515).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 581.