ЛІА́НА, и, ж. Витка кущова або деревна рослина, поширена переважно в тропічних і субтропічних лісах. Гліцинії і всякі цвітучі ліани оплітають [на Капрі] стіни (Коцюб., III, 1956, 333); Лимонник — це ліана, яка досягає 15-метрової довжини. Стебло, коріння і особливо плоди — ароматні (Веч. Київ, 12.IV 1966, 4); * У порівн. Сп’яніла юрма спліталася руками, мов ліанами, утворювала непролазний.. живий ліс (Кач., II, 1958, 316).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 505.