ЛІБЕРА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до лібера́л 1 і лібералі́зм 1. І ліберальна, і консервативна партії в цей час [в кінці XIX ст.] відбивали інтереси великого капіталу (Нова іст., 1957, 44); // Пройнятий лібералізмом. Був це один із значніших львівських банкірів, чоловік освічений, знаний з ліберальних поглядів (Фр., VI, 1951, 280).
2. заст. Який дотримується вільнодумних поглядів; вільнодумний. Що нам закони? Наш суд ліберальний, В світі нікому не є підначальний! (Щог., Поезії, 1958, 477); Щодо приймання незнайомих, але відомих людей взагалі, то ми, українки, в сьому досить ліберальні (Л. Укр., V, 1956, 267); // Пройнятий вільнодумством. Ліцей в час навчання в ньому пушкінської плеяди був прогресивним учбовим закладом, в якому проповідувались ліберальні погляди (Видатні вітч. географи.., 1954, 67).
3. перен., розм. Який виявляв зайву терпимість, потурання (звичайно шкідливе) кому-, чому-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 506.