ЛІ́ДЕР, а, ч.
1. Той, хто стоїть на чолі політичної партії або іншої певної суспільно-політичної організації; вождь (у 2 знач.), керівник. Злетілися [до Одеси] й лідери контрреволюційних партій (Смолич, V, 1959, 10); Під тиском мас 2 травня [1917 р.] із складу Тимчасового уряду були виведені лідер партії кадетів міністр закордонних справ Мілюков і лідер партії октябристів.. Гучков (Іст. УРСР, II, 1957, 20).
2. Особа або група осіб, що йде першою у якому-небудь змаганні. Країна справедливо пишається передовими людьми, лідерами соціалістичного змагання (Рад. Укр., 29. IV 1959, 1).
Го́нка за лі́дером — велосипедні змагання, в яких попереду кожного гонщика їде мотоцикліст, переборюючи опір повітря. Й. Гільбергер з О. Савельєвим були найсильнішими в гонці на 25 км за лідером (Спорт.., 1958, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 509.