ЛІКАРНЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до ліка́рня. Він лежав із забинтованою головою на твердому лікарняному ліжку (Грим., Незакінч. роман, 1962, 263); // Який застосовують у лікарні. Лікарняний режим; // Який складається з лікувальних закладів. На мальовничій околиці Моринців розташувалось лікарняне містечко (Хлібороб Укр., 1, 1964, 39).
∆ Лікарня́не лі́жко — місце для хворого в лікарні. Кількість лікарняних ліжок у селах Західної України збільшилась в 20 раз (Іст. УРСР, II, 1957, 489); Лікарня́ний листо́к див. листо́к.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 512.