ЛІКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
1. Вживати заходів для свого одужання. Познайомився з одним галицьким русином.., котрий приїхав не лікуватись водами, а так собі трохи, розважитися (Н.-Лев., II, 1956, 399); Люди час від часу хворіють, лікуються, одужують, знову хворіють (Скл., Святослав, 1959, 384).
2. Пас. до лікува́ти 2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 514.