ЛІЛІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до лі́лія. Мало крохмалю відкладається в листі злаків і майже не виявлено його у лілійних та орхідних рослин (Практ. з анат. рослин, 1955, 29); Пташки ті голоснії, Лілійні ті квіти, Ті зірочки яснії… Коханнячко! Се ти! (Манж., Тв., 1955, 52); // у знач. ім. лілі́йні, них, мн. — родина рослин, до яких належать лілія, тюльпан і т. ін. До родини лілійних (Liliaceae) належать багаторічні трави з цибулинами (Практ. з систем, та морф. рослин, 1955, 179).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 515.