ЛІСОСІ́КА, и, ж. Ділянка, на якій вирубали, рубають або рубатимуть ліс. Незалісені лісосіки являють собою площі, на яких був вирубаний ліс, що тут раніше ріс (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 11); Лісовози не встигають вивозити розкрижоване дерево, і його тут же на лісосіках укладають в штабелі (Гончар, Маша… 1959, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 526.