ЛІ́ТЕР, а, ч. Документ, який дає право безкоштовного або пільгового проїзду. Їде [Юрась] сам, уже без провожатого, по військовому літеру, як справжній воїн (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 528.