ЛІТЕРА́ТОРКА, и, ж. Жін. до літера́тор. Але ж ти до безнадійності не літераторка! (Л. Укр., III, 1952, 689); Драгоманівський гурток ентузіастів української демократичної культури запалив у Ольги Петрівни [Пчілки] інтерес до етнографії й фольклору і спрямував її на тернистий шлях української літераторки (Вітч., 1, 1964, 149).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 529.