ЛІТНИ́Й, а́, е́. Стос. до польоту, літання.
Літна́ пого́да — погода, сприятлива для польоту літака, дирижабля тощо. На сигнальній щоглі висіла велика куля — знак літної погоди (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 99).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 530.