Що oзначає слово - "літо"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЛІ́ТО, а, с.

1. Найтепліша пора року між весною й осінню. Минуло літо, після жнив Овес хазяїн змолотив (Гл., Вибр., 1951, 29); Чи осінь, чи зима, чи в зелені діброва весни вітає дні, чи літо славить птах, — усе мені шумить хода твоя (Сос., II, 1958, 34).

◊ Ба́бине лі́то див. ба́бин; Скі́льки літ, скі́льки зим — дуже давно (говориться під час зустрічі). — Скільки літ, скільки зим не бачилися? Здрастуйте! (Мирний, III, 1954, 266).

2. рідко. Те саме, що рік. Либонь, уже десяте літо, Як людям дав я "Кобзаря". А їм неначе рот зашито (Шевч., II, 1953, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 530.