М’ЯСНИ́Й, а́, е́. Прикм. до м’я́со 1. М’ясний запах; // Пригот. із м’яса або з м’ясом. — Вже три дні і три неділі, як я зарікся їсти м’ясні страви (Фр., IV, 1950, 104); // у знач. ім. м’ясне́, но́го, с. Страва з м’яса або з м’ясом. — Прошу.. закушувати; от м’ясне, а от рибне (Н.-Лев., III, 1956, 377); В сусіда вона купила сала й ковбаси і тепер гордилася, що в неї на хусточці так, як у людей, — і паска біла і м’ясне (Донч., III, 1956, 97); // Якого вирощують на м’ясо, який дає багато м’яса. М’ясний [беконний] тип свиней характеризується здовженим тулубом, розтягнутим за рахунок середньої частини (Свинар., 1956, 7); Велика увага приділяється в радгоспі виробництву бройлерів — м’ясних курчат (Рад. Укр., 12.XII 1963, 2); // Признач. для переробки м’яса, продажу його тощо. М’ясна промисловість; М’ясна крамниця.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 839.