М’ЯСО, а, с.
1. Туша, частина туші забитих тварин, а також їжа, приготовлена з цих частин. Нема над рибу линину, над м’ясо свинину (Номис, 1864, № 7523); Од духу печеного м’яса у мене морочилась голова (Коцюб., II, 1955, 364); Тоскан з’їв шматочок сирого оленячого м’са (Трубл., Вовки.., 1936, 46); // М’яка м’язова частина тіла риби, водяних тварин. Поживна цінність м’яса мідій визначається високим вмістом деяких мінеральних речовин, зокрема йоду (Наука.., 2, 1958, 19).
∆ Бі́ле м’я́со див. бі́лий; Ди́ке м’я́со див. ди́кий.
◊ Відрива́ти (відірва́ти, видира́ти, ви́дерти і т. ін.) з м’я́сом — відривати щось прикріплене, пришите зі шматком матерії. В мене у самого два хрести було за хоробрість. Одірвав з м’ясом від гімнастерки (Головко, II, 1957, 455); Гарма́тне м’я́со див. гарма́тний; Ні ри́ба ні м’я́со див. ри́ба.
2. розм. М’язові тканини. За рік постирала нігті на пучках, що тілько [тільки] живе м’ясо лишила (Барв., Опов.., 1902, 242); — Треба тобі поправлятися трохи. — Були б кістки — м’ясо наросте, — засміявся Дорош (Тют., Вир, 1964, 103).
3. Те саме, що м’я́куш 2. Вдарила Катерина рештками кавуна об стовбур дуба, бризнув сік, обліпило кору вогнисте, гаряче кавунове м’ясо (Руд., Остання шабля, 1959, 481); Рівні, білі зубки сестри прокусили червону шкірку яблука, відламали шматок білого м’яса… (Собко, Біле полум’я, 1952, 61).
М’Я́СО… Перша частина складних слів, що відповідає слову м’я́со у 1 знач., напр.: м’ясоконтрольний, м’ясопостача́ння; слову м’ясни́й, напр.: м’ясопроду́кти, м’ясоторгі́вля.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 839.