МАГАЗИ́Н, у, ч.
1. Приміщення для роздрібної торгівлі; крамниця. — Я купець: держу магазин з тютюном на Хрещатику, а на Подолі маю діла торговельні: скуповую та перепродую пшеницю, — сказав Копронідос (Н.-Лев., III, 1956, 366); Торгують магазини, кіоски, чайні (Вишня, І, 1956, 327); В магазин зайшли покупці (Панч, Ерік.., 1950, 4).
2. Приміщення для зберігання запасів харчування, боєприпасів, деталей і т. ін.; комора, склад. — Щодня то там, то там убивають моїх жовнірів, захоплюють обози, підпалюють магазини з хлібом і припасами (Стор., І, 1957, 374); На самім кінці Борислава, на пустій голотечі, стояв великий магазин, де складували земний віск (Фр., І, 1955, 78); Між дільницями [цеху] для кожного виду кілець є автоматично діючі магазини (Наука.., 5, 1959, 4).
3. спец. Частина апарата або приладу (найчастіше зброї) у вигляді коробки або трубки, куди вкладають кілька однорідних предметів (наприклад, патронів). Так і стріляв одною рукою, доки були в магазині гвинтівки патрони (Головко, II, 1957, 571).
4. ел. Допоміжний прилад для електротехнічних вимірювань. Магазин опорів; Магазин ємностей.
5. Запасне місце у вуликові для меду на випадок посиленого медозбору. — Взяток збільшується з кожним днем, Іване Семеновичу, мої працівниці наллють повні вулики меду, треба магазини ставити зверху (Ю. Янов., Київ. опов., 1948, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 589.