МАКУЛАТУ́РА, и, ж.
1. Бракована друкарська продукція, а також ні на що не придатний, використаний папір та залишки паперу, які йдуть на переробку. Макулатура є найдешевшою сировиною, вона дає ще змогу зберегти колосальну кількість деревини (Рад. Укр., 16.XII 1960, 2).
2. перен., зневажл. Про бездарний, позбавлений будь-якої вартості літературний твір (або твори). Я дивуюся, як їм не відпаде охота приносити мені купи макулатури для виправки "стилю" (Л. Укр., III, 1952, 691); Прочитавши листа, Іван відчув якийсь дивний неспокій.. Значить, те, що він пише, не все макулатура? Значить, у його писанні неупереджені, сторонні люди добачили зерно поетичного дару? (Кол., Терен.., 1959, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 604.