МАЛЯ́ТКО, а, с. Пестл. до маля́. Всі [діти] полягли, як один, тільки зброя та диски лишились, он вони між покрасами донь, між ляльками маляток (Л. Укр., І, 1951, 231); А тепер Бобер На гаті — Вчить маляток-Бобреняток Майструвати (Стельмах, Колосок.., 1959, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 614.