МАНДРІВНИ́ЦТВО, а, с. Мандрівний спосіб життя. В назві юрта звучить відгомін безмежних степових просторів, степової волі, пісня вікового мандрівництва… (Мас., Життя.., 1960, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 618.