МАНІКЮ́Р, у, ч. Чищення та полірування нігтів на руках. Роблячи манікюр, треба суворо додержувати загальних правил чистоти (Як запоб. заразн. хвор., 1957, 22); // Відполіровані, звичайно вкриті лаком нігті. Марія Басова стежила за своєю зовнішністю дуже ретельно, і позначалося це в усьому: в добре пошитому темно-синьому костюмі, .. в дбайливо зробленому манікюрі (Собко, Справа.., 1959, 62); — Я ніколи його не бачив, а уявляю напомаджений чуб, акуратненький проділ, манікюр (Донч., V, 1957, 297).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 621.