МАНІФЕСТА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Масовий політичний виступ для вираження солідарності, підтримки або протесту, а також масова вулична процесія з цією метою. У Києві 16 березня 1917 р. в "день свята революції" відбулась величезна маніфестація, під час якої поряд із загальнодемократичними вимогами висувались вимоги свободи для України та інших народів (Іст. УРСР, II, 1957, 31); Яресько пригадав Севастополь.., братання в французькими матросами, бурхливі маніфестації.., йшли вони тоді до порту з піснями (Гончар, II, 1959, 201).
2. чого, перен. Вияв, свідчення чого-небудь. Виступи радянських письменників.. на конгресах миру перетворювалися в маніфестацію відданості й любові до Радянського Союзу, готовності до кінця боротися проти імперіалістичної реакції (Рад. літ-во, 5, 1957, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 622.